ўороку 1 вересн¤ прив≥тно в≥дчин¤Ї двер≥ ‘аст≥вська станц≥¤ юних техн≥к≥в. —танц≥¤ створена майже 34 роки тому - дата њњ народженн¤ 1 грудн¤ 1978 року. ƒ≥ти нашого м≥ста отримали чудов≥ можливост≥ дл¤ розвитку свого творчого потенц≥алу. ¬≥дв≥дуючи численн≥ гуртки, д≥ти часто проектують свою майбутню профес≥ю, вт≥люють в житт¤ своњ мр≥њ, бажанн¤, задуми. ј розпочала роботу —ё“ у п≥двальному прим≥щенн≥ по вул. Ўевченка, 2. ѕершим њњ директором був јнатол≥й ‘еодос≥йович  орн≥йчук. —танц≥¤ мала усього пТ¤ть гуртк≥в, але ¤к≥ ц≥кав≥ - ав≥амодельний, судномодельний, фотогурток, рад≥отехн≥чний та к≥ностуд≥ю! ÷е стало початком великоњ справи.

« липн¤ 1979 року директором була призначена Ѕлейчик Ќад≥¤ ƒенис≥вна, а вже у жовтн≥ 1979 року вихованц≥ фотогуртка вз¤ли участь у ’≤≤ обласному конкурс≥ фотороб≥т з колективною виставкою, присв¤ченою ћ≥жнародному року дитини.  ер≥вником фотогуртка був —тахурський –.™. „ерез р≥к, у червн≥ 1980року, вихованц≥ судномодельного гуртка вже брали участь у обласних змаганн¤х з судномодел≥зму.

« по¤вою нового директора, “рунцевоњ Ћюдмили √еорг≥њвни, у 1981 роц≥ на —ё“ зТ¤вилис¤ гуртки техн≥чноњ творчост≥ та пал≥турноњ справи. ” 1981-1982 навчальному роц≥ на станц≥њ займалос¤ вже 280 д≥тей, працювали 8 гуртк≥в. Ќайкраще працював пал≥турний гурток, також була обладнана рад≥олаборатор≥¤, фотолаборатор≥¤, к≥ностуд≥Їю були в≥дзн¤т≥ ф≥льми: Ђ”наваї, Ђ√≥ркаї, Ђѕрол≥сокї, Ђћи на —ё“ї. “рохи п≥зн≥ше зТ¤вилис¤ гуртки конструюванн¤ од¤гу, приладобуд≥вельний, вийшла в еф≥р перша колективна рад≥останц≥¤.

√уртк≥вц≥, працюючи п≥д кер≥вництвом досв≥дчених педагог≥в, вдосконалювали свою майстерн≥сть. ќсь ≥ перш≥ здобутки: у 1984 роц≥. гуртк≥вц≥ —ё“ вибороли ≤ та ≤≤ м≥сц¤ на обласному фотоконкурс≥. —танц≥¤ розширювала свою д≥¤льн≥сть: к≥ногурток в≥дзн¤в ф≥льм ЂѕамТ¤тьї, було в≥дкрито новий гурток промислового дизайну. ¬сесоюзний тиждень науки, техн≥ки та виробництва став нашим св¤том, ≥ два кер≥вники гуртк≥в Ц  овальов ј.√. ≥ ћакаревич ¬.‘. - стали учасниками ¬ƒЌ√. —еред семи кер≥вник≥в гуртк≥в ш≥сть були сум≥сниками без педагог≥чноњ осв≥ти, але вони були ентуз≥астами своЇњ справи, самов≥ддано працювали.

” 1986 роц≥ гуртк≥вц¤ми були 519 школ¤р≥в, а гуртки працювали вже за 17 проф≥л¤ми. «Т¤вилис¤ так≥ ц≥кав≥ напр¤ми, ¤к винах≥дники-рац≥онал≥затори, автоматика та телемехан≥ка, гурток ≥стор≥њ техн≥ки.

” 1987 р. заклад переведено в ≥нше орендоване нап≥вп≥двальне прим≥щенн¤ нового будинку, площа ¤кого була значно б≥льшою. ÷е стало поштовхом дл¤ подальшого ур≥зноман≥тненн¤ роботи станц≥њ. —тають традиц≥йними конкурс дизайнер≥в, турн≥р ерудит≥в, фотоконкурс, конкурс конструктор≥в од¤гу, пал≥турник≥в. Ќайб≥льше зац≥кавлюють хлопц≥в змаганн¤ пов≥тр¤них зм≥њв, змаганн¤ планер≥в, запуск судномоделей. «ахоплюють д≥тей ≥ нов≥ гуртки: промисловоњ естетики, електриф≥кованоњ ≥грашки, початкового техн≥чного моделюванн¤, зал≥зничного моделюванн¤.

« 1991 року ≥ по сьогодн¤шн≥й день роботу —ё“ очолюЇ новий директор Ц ћайданюк √алина Ћеон≥д≥вна. ” складн≥ 90-≥ роки заклад допомогаЇ профес≥йно визначитись багатьом своњм вихованц¤м. —ё“ бере активну участь у змаганн¤х з техн≥чних вид≥в спорту, у конференц≥¤х юних техн≥к≥в, орган≥зовуЇ л≥тн≥ проф≥льн≥ табори, св¤та техн≥чноњ творчост≥. ѕедагог≥чний колектив поповнивс¤ талановитими та досв≥дченими педагогами. ”се це спри¤Ї ефективному розвитку зд≥бностей ≥ нахил≥в д≥тей, ви¤вленню њх талант≥в.

¬≥дродженн¤ нац≥ональних традиц≥й незалежноњ ”крањни спонукало до в≥дкритт¤ в заклад≥ ЂЎколи народних ремеселї, де гуртк≥вц≥ опановували навички традиц≥йних украњнських ремесел - вишивки, бат≥ка, петрик≥вського розпису, народноњ ≥грашки, гончарства, художньоњ обробки деревини, витинанки та ткацтва. —творено було також етнограф≥чний фольклорний колектив Ђ алинонькаї. ” 1993 роц≥ ≥з в≥дкритт¤м ‘аст≥вськоњ школи народноњ майстерност≥ цей напр¤м роботи реал≥зовуЇ новий заклад. ” 1994р. з розвитком ≥нформац≥йних технолог≥й починаЇ роботу гурток програмуванн¤ (кер≥вник гуртка Ѕойко). Ќа обласних змаганн¤ з судномодельного спорту 7-р≥чний ѕетренко “арас виборов ≤≤≤ м≥сце в особистому зал≥ку. “алановит≥ гуртк≥вц≥ стали учасниками збору обдарованих д≥тей  ињвщини.

јктив≥зуЇтьс¤ науково-методична робота - на баз≥ —ё“ у 1994-1996 роках сп≥льно з ÷“ƒё  були проведен≥ обласн≥ сем≥нари дл¤ кер≥вник≥в гуртк≥в початкового техн≥чного моделюванн¤. Ќа к≥нець 1996р. на —ё“ займаютьс¤ вже близько 750 вихованц≥в. Ќа обласному св¤т≥ техн≥чноњ творчост≥ призерами стають 14 гуртк≥вц≥в (5 диплом≥в ≤ ст. та 9 диплом≥в ≤≤-≤V ст.). ѕл≥дно працюЇ колишн≥й вихованець, а зараз кер≥вник судномодельного гуртка ѕетренко Ћеон≥д јндр≥йович. …ого вихованц≥ у 1996р. на республ≥канськ≥й виставц≥ з судномодельного спорту отримують бронзову нагороду, а у 1997р. стають учасниками чемп≥онату ”крањни з судномодельного спорту.

«аклад прид≥л¤Ї увагу довуз≥вськ≥й п≥дготовц≥ своњх вихованц≥в - у 1998 роц≥ почав працювати гурток дл¤ старшокласник≥в Ђќснови правознавстваї ≥, в≥дпов≥дно до нов≥тн≥х вимог науково-техн≥чних технолог≥й, було створено гурток Ђќснови компТютерноњ грамотиї.

« 2000 року гуртк≥вц≥ судномодельного гуртка щор≥чно стають переможц¤ми обласних змагань з судномодельного спорту, не в≥дстають в≥д них ≥ вихованц≥ гуртка рад≥оконструюванн¤ - ≥ в особистих, ≥ командних зал≥ках щоразу отримуючи призов≥ м≥сц¤. ” 2001 роц≥ вихованц≥ —ё“ моделюють не т≥льки корабл≥ ≥ п≥дводн≥ човни, а й л≥таки, зТ¤вл¤ютьс¤ хоч невелик≥, проте справжн≥ автомоб≥л≥, сконструйован≥ руками юних ум≥льц≥в.

Ќа жаль, в≥дбуваЇтьс¤ р≥зке зменшенн¤ к≥лькост≥ техн≥чних гуртк≥в при позашк≥льних закладах ≥ зовс≥м зникають вони в загальноосв≥тн≥х навчально-виховних закладах р≥зних тип≥в. “ому з метою попул¤ризац≥њ науково-техн≥чноњ творчост≥ в —ё“ традиц≥йно провод¤тьс¤ р≥зн≥ форми орган≥зац≥њ просв≥тницькоњ д≥¤льност≥ - тематичн≥ виставки, екскурс≥њ, акц≥њ, тижн≥ науки ≥ техн≥ки, дн≥ в≥дкритих дверей, творч≥ зв≥ти гуртк≥в.

ѕедагог≥чний колектив —ё“ надаЇ особливого значенн¤ створенню умов дл¤ розвитку творчоњ особистост≥. « ц≥Їю метою у 2004 роц≥ було створено банк даних про обдарованих д≥тей закладу. «авд¤ки цьому склалас¤ система роботи з обдарованими д≥тьми. –езультатом ц≥Їњ системи став к≥льк≥сний та ¤к≥сний р≥ст показник≥в вихованц≥в —ё“ у м≥ських, обласних, ¬сеукрањнських конкурсах, змаганн¤х, виставках, у м≥ському та обласному етапах ¬сеукрањнського конкурсу-захисту науково-досл≥дницьких роб≥т учн≥в-член≥в ћјЌ.

¬ихованц≥ закладу були неодноразово у склад≥ делегац≥њ  ињвськоњ област≥ на ¬сеукрањнських заходах, що провод¤тьс¤ ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни, а саме: ¬сеукрањнський зл≥т юних техн≥к≥в ”крањни та ¬сеукрањнський зл≥т молод≥жного аерокосм≥чного обТЇднанн¤ Ђ—уз≥рТ¤ї.

«а б≥льш н≥ж 30 рок≥в функц≥онуванн¤ закладу зм≥нювалис¤ зм≥ст, форми ≥ методи його роботи. “а незм≥нним залишаЇтьс¤ основний напр¤м д≥¤льност≥ - науково-техн≥чний. —ё“ за багатор≥чний пер≥од д≥¤льност≥ нагромадила певний педагог≥чний досв≥д, випустила к≥лька покол≥нь вихованц≥в, надала практичну допомогу багатьом випускникам у профес≥йному самовизначенн≥. —ьогодн≥ ”крањн≥, ¤к н≥коли, потр≥бн≥ молод≥ фах≥вц≥, ¤к≥ розвиватимуть в≥тчизн¤ну науку ≥ техн≥ку. јле таких спец≥ал≥ст≥в треба плекати змалечку, зац≥кавлювати њх техн≥чними ≥де¤ми, п≥дтримувати в них бажанн¤ винаходити ≥ творити. “ому так важливо допомагати юним та допитливим, ¤к≥ згодом спри¤тимуть в≥дродженню й розвитку науки ≥ техн≥ки нашоњ незалежноњ держави.